10 причин чому Порох хуліган

Home / Blog / Ukraine / 10 причин чому Порох хуліган

Це не пост ЗРАДИ! Це оцінка досягнень України за каденції Порошенка.

Раніше ми розглядали “10 причин чому Порох крутий” та в прихильників юлі, міхо та решти припікало, а от для порохоботів було справжнє свято. Спершу прочитайте першу статтю!

Читайте Common Sense По-українськи

Телеграм канал https://t.me/onepaperbook

Прочитали?

 

 

Точно?

 

Прочитайте цю статтю!

Тепер можна далі.

Сьогодні обернемо аудиторію навпаки та розглянемо 10 недопрацьованих областей Петра Олексійовича (для простоти називатимемо Петро). В кожного менеджера є інь і янь, інакше кажучи сильні та слабкі сторони. Є багато теорій, які вчать, що потрібно посилювати свої слабкі сторони, бо сильні і так сильні. А от я вважаю навпаки, краще посилювати сильні сторони, ніж вкладати купу зусиль в слабкі, вони і далі будуть слабкими. Поїхали до слабких сторін Петра.

1. Народний фронт

Найбільше прокляття Петра – це його союз із Народним Фронтом. Ті хлопці викрутили все, що могли включаючи яйця, а потім затиснули у двері. Але позбутись їх неможливо, бо розвалиться коаліція у Верховній Раді, а далі перевибори та ще важче доведеться домовлятись із рештою гравців. В результаті міністром МВС є пан Аваков, який був корисним в 2014-2015 роках, та якого пора б давно замінити. Реформа поліції захлинулась! Ззовні інтерфейс обновився, вже навіть Пріуси з’їздили та замінили на скандальні Аутлендери, а от позаду те саме. Беркутня “іскупіла кровью” та лише перейменована. Колишні 95% мєнтів отримали посвідчення полісменів. Якщо не довести реформу до завершення, ми програємо в довготерміновій перспективі – це як бамбіли таксисти в аеропорту, які зустрічають іноземців.

2. Сталінські суди

Тут повний пиздець. За чотири роки вдалось просунутись на два міліметри. Люстраційний процес захлинувся навіть не почавшись. Це зрозуміло, що усім бізнесменам та чиновникам вигідний якийсь там печерський суд із помірним прайс-лістом, і що суди – це незалежна вертикаль влади від президентської. Але якщо вже могли загноїти міхо чи рік принижувати Андрія Івановича, ну то такими ж методами втоптати суди (звучить наївно? можливо є інший вихід). Корупція в судах – це не найгірше! Співвідношення виправдувальних вироків до обвинувальних дуже та дуже плачевне, яке коливається в межах 1% рік до року на 120+ тисяч судових розглядів. СТОП! ОДИН ВІДСОТОК ВИПРАВДАНЬ У СУДАХ! У нас карально-сталінська система, а не суди. Перший крок: усіх нафіг звільнити. Краще пів року без суду взагалі ніж із тим, що зараз. Почніть із Львівської області.

3. Дивна прокуратура

Не будемо тут переходити на особистості та обговорювати окремо взятих дійових осіб-кумів. Судимо лише по результатах роботи: 4 роки минуло, а беркутня далі на службі хоч була чітка обіцянка розібратись (ніхто не каже садити чи вбивати, просто для початку завершити розслідування), ті самі прокурори, що за лєгітімного тільки тепер вони чесними стали. Останній приклад ситуації із Новою Поштою докинув гівна на вентилятор. Купа гучних справ голосно починались і усі кудись зникли в тонах паперу. Вічні чвари між прокуратурою, НАБУ та поліцією – жахіття. Чому вони усі публічно гризуться. Їх потрібно посадити за стіл та написати правила гри – це ключові інститути держави!

4. Конкуренти БПП?

Є руський народний вислів “збор блатних і шайка ніщіх“, але це не про них. Це було неминуче на початку, тому що Петро не мав власної політичної команди (мав, але вона називалась Солідарність і була більше схожа на радикальну партію), а діяти потрібно було рішуче. Пан Луценко назбирав в ту партію від одеських ригів до олеся довгого в Києві. В регіонах БПП отримала більшість в місцевих радах прийнявши у свої лави колишніх ліберальних ригів. Але усе це так собі, поступово можливо замінити. Набагато більша проблема в тому, що зараз в Україні немає противаги БПП. Є кілька опозиційних, які ледве дихають, або не мають жодної стратегії. Поки немає рівноцінної сили, БПП може стати небезпечніша за ригів в довготерміновій перспективі (і обов’язково стане), якщо Андрій Іванович не збереться до купи, а поки навіть жодної спроби, лише очікування.

5. Дрібний бізнес

В попередній статті ми говорили про достатньо ефективну боротьбу з впливом олігархів на операційний Топ-менеджмент країни та те, що це практично ліквідовано. Але далі має бути план по виходу на стабільну ситуацію по вирішенню проблеми, коли 99% великого бізнесу країни зосереджені в руках кількох сотень людей. Ми програємо, як країна на світовій арені в найближчі 10 років. Як мінімум потрібно створити парникові умови росту дрібного бізнесу, який хоч якось конкуруватиме із олігархією. Проблема навіть не в тому, що погано мати олігархів, а в тому, що їх бізнес сировинний та помре в наступні 10 років. Заміну потрібно готувати вже сьогодні. Останній скандал із оліхархом та агрокомплексом Миронівським, який отримав мільярд дотацій, а фермери гівно на патичку. Дотації мають бути відмінені усі, ми мусимо позбутись соціалістичного мислення, що держава дотує.

6. Готель Хілтон на місці львівської податкової!

Країна однозначно змінюєть на краще, але все ж багато реформ захлинаються! А саме реформа МВС (описано зверху), судова (описано зверху), медична (трохи сіпається), але армії чиновників поки що повсюду. Якщо глянути на світову історію, то успішні реформи робляться радикальними діями. Почніть із львівської податкової. Звільніть 90% персоналу, продайте будинок готелю Хілтон, і повірте 10% персоналу зможе збирати стільки ж грошей в держбюджет, як і зараз. Нам непотрібна така армія знахабнілих чиновників, які організували приймальні для людей в підвалі 15-ти поверхового будинку, а самі сидять в кабінетах (можливо навіть просторих) на вищих поверхах, куди простому смертному вхід заборонено. Тільки ліквідація може вирішити цю глибинну проблему. Нехай вибачать усі чиновники з львівської податкової, або ж змінять приймальні для початку.

7. Погана комунікація

Петро зробив цілу купу всього хорошого, але комунікація до людей всередині країни працює неймовірно паршиво. Усі люди мають знати “10 причин чому Порох крутий” просто день за днем. Не потрібно виходити самостійно перед журналістів та хвалити себе. Потрібно приходити та відповідати на складні запитання. Комунікувати із людьми. Ми розумні, ми можемо зрозуміти все, але бляха потрібно почати говорити! Це ж не обов’язково мати МВА освіту, щоб найняти собі десяток смартових молодих прес-секретарів і дати їм право говорити.

8. Брудна гра

Вистави з сакашвілі взагалі не були потрібні нікому, і точно не грали на стороні України. Менеджери із адміністрації топили Андрія Івановича у смітті, а смерділо мені та ще мільйому львів’ян. Можливо, це були методи гри менеджерів, які прийшли зі старої гвардії. Але ж ми ідемо на Захід. Там такі методи гри не вітаються. Ми живемо по новому. Грати по чесному!

9. Я і МОЯ

Я зробив, я підписав, за моєї участі, моя армія, моя партія і так далі. Ну що це за одноосібне мислення, попахує Ангелою Меркель. Спічрайтери сідайте два! Навіть Леоніду Даниловичу могли написати правильно та навчити говорити. Не я, а МИ! Не моя, А НАША!

10. Недосяжність

Кортежі із мигалками зникли, і це перемога, але дистанція від пересічного громадянина до президента зменшилась на два сантиметри. Поки що вертикаль влади така ж сама багаторівнева. Я намагався потрапити до мера на 5 хвилинну зустріч кілька місяців згідно офіційних процесів і так не зміг. Президент тим більше недосяжний. Поставте ціль, щоб через 5 років, президент міг їхати самостійно без снайперів до Львова та прогулятись вулицями без кагебістів (гадя буде сидіти). Зменшуйте дистанцію до людей.

Читайте Common Sense По-українськи

Підписуйтесь на Телеграм канал https://t.me/onepaperbook
Facebook: https://www.facebook.com/onepaperbook
Twitter: https://twitter.com/OnePaperBook1
Instagram: https://www.instagram.com/onepaperbook/

Petro Poroshenko, russia lost, UA Army, win, безвіз, війна, зрада, перемога, Петро Порошенко, президент, росія програла, Україна

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *