Сущий пиздець із львівськими школами

Home / Blog / Сущий пиздець із львівськими школами

Від коли я почав їздити за межі України, із першого дня я почав вивчати, як живуть люди там. Який там побут, традиції, культура.

Від того часу я почав збирати все докупи та формувати власний світогляд на життя. Звичайно, що воно накладається через призму українськості. Згодом, я почав вчити українців тому кращому чому навчився за кордоном. Я бляха навіть за десятки вечорів і ночей написав яку неяку книжку, щоб донести науку. І далі продовжую вчити людей.
 
Я читаю лекції і трейнінги, проводжу десятки семінарів від того, як войті в ІТ до кризового менеджменту в бізнесі. В політехнічному вже цілий рік займаюсь зі студентами першого курсу і недавно вони навіть виграли призове місце у львівській стартап школі. Ну одним словом вчу, як можу, бо хочу, щоб наша нація приєдналась до Заходу.
 
І у мене є власні діти і старшому настала пора іти в школу. І про це ми почали задумуватись ще минулого року. Просто відправити в державну школу дитину не можемо, бо він дуже чутливий хлопчик, який вихований поважати та любити оточуючих і не переносить крику. Відповідно в державну школу віддавати не спішили, бо там потрібно виживати, а він любить вчитись. Ну власне цілі моєї дитини та вчителів державної школи поки що зовсім не співпадають, я там вчився, я знаю.

І тут до Львова увірвалась школа “кдмш”

Image result for кмдш

Усі ІТшники і багатші львів’яни із першого моменту віддали туди дітей навіть не задумуючись. Ідея школи класна, навіть більшість їх фундаментальних засад, які вони декларують нам підходять. І ми у 2017 році офіційно дізнались в школі коли починається прийом заявок, а після буде конкурс, де відбиратимуть сильніших, а вже із них форрмуватимуть класи. Ми запаслись терпінням та чекали до понеділка 10 години ранку якогось там числа коли відкриється офіційна реєстрація. І в понеділок зранку змогли прочитати повідомлення “Заявки не приймаються, набір закінчено!”
 
Я в це не міг повірити! На сайті польського візового центру таке допустиме, але щоб приватна школа, яка декларує вищі принципи розвиненого суспільства таке зробила, та ніколи! Але зателефонувавши, нам леді повідомила, що класи вже набрали до офіційного прийому заявок із братиків і сестричок знайомих (транспаренсі йопті, навіть не приховують). Ми якось здивувались від такого підходу. І після, нам пояснили, що потрібно було через знайомства іти домовлятись задовго до прийому офіційних заявок. Я не міг повірити, що приватна організація, яка не має жодного відношення до державної корупційної системи може діяти такими методами. І вони точно мають офіційне пояснення.
Потім Анна Косарєва проїхалась катком по кдмш, але я все таки був перший хто не зрозумів їх підходи.

Школа на Південному

Image result for школа на південному

Далі невеликим перебором за рекомендацією колеги (його дитина там вчиться) знайшли приватну школу на Південному. Писарчук збудував школу своїм дітям – мабуть найкращий його проект за життя.
Ми прийшли, поговорили, все чесно, відкрито, прозоро. Система платиш гроші та отримуєш сервіс. Почали із року підготовки. Нам пообіцяли, що сформований клас зараз буде раз в тиждень вчитись разом і привикати одне до одного, а в 2018 році дружнім піде 1 вересня до школи. Дитина боялась ходити в школу після привітних вихователів садочка, які погрожували дитині тюрмою.
 
9 місяців кожної суботи я проводив на дермантиновому дивані в коридорі школи, але він привик і полюбив школу та вже залишався сам на цілий день. І настала пора формувати списки класів і нам оголосили офіційний список в перший клас. І дивним чином наша дитина потрапила в список класу, якого взагалі не знає (тобто давай починай спочатку). Завуч школи, яка 9 місяців назад обіцяла одне, сьогодні сказала, що потрібно було приходити і домовлятись раніше, щоб він потрапив у список класу в якому вчився. Виконати свою обіцянку 9-місячної давності не погодилась і навіть не набралась відважності пояснити, а відправила реферал леді повідомляти. Вони не відібрали по сильності чи здатності вчитись, вони не посортували по інтерресах чи успішності. В приватній школі потрібно було іти і домовлятись, бо інші виявляється ходили домовлятись. А чого ж можна було чекати? – чи може сім’я власників і не здогадується про гнилість менеджменту школи всередині? Доречі в тому класі вчиться внук пана Писарчука.

Совок у голові українського бізнесмена-педагога

Чому ми миримось із тим, що вже дітям прививають корупцію. Так, корупція це не лише хабар чиновнику, це огидна родинність і знайомство. Я погоджуть із тим, що моя дитина не геній і може програти в конкурсі розумнішим дітям, але я проти того, що вона програє через те, що я не пішов домовлятись наперед.
В 90-х роках коли я вчився, в країні був відверто голодний період (їжі невистачало) тому декі батьки моїх однокласників носили продукти вчителям (молоко, сир, яйця). Ще тоді в мене була проблема, бо в нас не було ні корови ні курей.
 
Шановні українські бізнесмени-педагоги, як ви мене дістали! Чому ви не можете викоренити дурноватий совок у себе із голови. Ви створюєте бізнес структуру, яка працює заради грошей. Ви уже отримуєте гроші за навчання офіційними платежами. Мало? Ну так підніміть ціну в два рази! Чому ви не можете позбутись корупції в головах?
 
В процесі спроба номер три.
 
Ні Порошенко, ні Садовий, ні міністр ніколи не зроблять наше життя кращим, доки в головах людей стільки гівна. І це гівно ніяким чином не належить державі – це вже приватна власність! А приватна власність – це фундамент майбутнього України!

П.С.

В одній приватній відомій компанії, щоб отримати робочі місця в офісі для працівників потрібно “добазарюватись із людьми”, які розподіляють місця в компанії. Офіційний процес? – ні не чули. Договорняк, от що працює! ХХІ століття, а ми далі в совку. Плачу, як Шевченко за неньку Україну.

Image result for ІТ офіс україни

Совок, Львів, навчання, корупція, вчитель

2 Comments

  • Жанна

    Дуже гарно описано.
    З власного досвіду. Після невдач у державному садочку за цінами дорого приватного садочку, ми вирішили віддати дитину у звичайну державну школу. Нам дуже пощастило, недивлячись на простий побут у школі і переповненні класи, ми попали до дуже гарної чуйної вчительки, яка у свої 25 років мала свій перший клас і відносилась до дітей як до своїх. Але системна корупція у вигляді поборів і залякування, що якщо ви не будете здавати гроші на благодійні внески у другому класі, то ви на здасьте ЗНО у 11 му класі і бачити страх в очах батьків, які замість того щоб розібратись що відбувається, переконували всіх решта зі здоровим глуздом, що такі гроші треба здавати – бо клас буде вважатись у школі як найгірший. Наша вчителька пішла у декрет у кінці другого класу, боротьба з поборами набридла. Ми вирішили спробувати альтернативу у вигляді нової сучасної школи – КМДШ. Презентації виглядали ідеальними, дитина була захоплена тим всім новим що її очікує з початку нового навчально року. Але насправді не все так відбулось гарно, як ми очікували. І з рештою це є нормально, якщо є проблеми, то завжди їх можна донести – обговорити та й вирішити як краще виправити. Але це не у КМДШ – школі нового формату. Нажаль школа нового формату залишилась зі старими принципами. Де не можна висловлювати думки і казати що щось не так, тому що якщо не подобається то тобі вказують на двері, а в них і так досить великий конкурс і ім нема потреби триматись за клієнтів – принаймі так нам казала на батьківських зборах експерт КМДШ. Отже то почуття “страху” яке було в старій школі, лишилось і новій, але тут ми ще сплачували шалені гроші. Дуже шкода за негативний досвід. Дитина категорично відмовилась продовжувати навчання в КМДШ. Зрештою КМДШ залишилась незадоволена також нами бунтівниками – і в передостанній день навчального року – надіслала листи про непідписання договору на наступний навчальний рік. Дуже цікава була причина – в листі: “Звертаємо Вашу увагу, що умовами Договору на Товариство не покладений обов’язок щодо зарахування Вашої дитини до школи та укладання наступного договору на новий навчальний рік.”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *